СОФІЯ — дружина майстра
Історія кохання, що почалася з допомоги
Вона народилася і виросла в Україні. Він — скульптор, відомий у світі, але не на Батьківщині. Між ними тисячі кілометрів і 28 років різниці у віці. Незалежна Україна змусила його повернутися. 7 днів знайомства і 16 років щасливого життя на двох. А потім Втрата — і чоловіка, і Майстра. Вже 10 років вона зберігає пам'ять про нього у спільній справі — Музеї модерної скульптури імені Михайла Дзиндри у Брюховичах.
“
Чисто випадково я прийшла в гості до його родичів, — так і познайомились. А через тиждень Михайло запропонував стати його дружиною.
Софiя ніколи не думала, що закохається у старшого за неї чоловіка.
“
Любов до мистецтва горіла в його очах. Я побачила скульптури, і зрозуміла, що буду йому просто допомагати.
Колекція скульптур, яку Михайло Дзиндра перевіз в Україну, заледве помістилася в чотири контейнери. Понад 700 скульптур залишилися в Америці.
Крім скульптур, Михайло нічого не пересилав з Америки, навіть смачної кави не привозив, адже що їсти мав, а більше йому не треба.
Музей спочатку планували робити просто неба. Але наш клімат цього не дозволяє. Михайло продає свій будинок у Флориді й на ті кошти будує музей піді Львовом, у Брюховичах.
“
Я боялася, чи не буде він нудним. Проте Михайло був веселий і щасливий від того, що так багато робить для України.
Всі організаційні питання взяла на себе Софія. Михайло був переконаний, що Україна зустрічатиме з музикою і не був готовий до всіх труднощів.
“
Він завжди мені допомагав у всьому. Ми разом ліпили вареники, а рибу він завжди чистив сам. Але по хаті ходив узутим, коли я не бачила.
Михайло Дзиндра помер у 2006 році від онкологічної хвороби
“
Я відносно легко перенесла смерть Михайла, бо в музеї здавалося, що він живий. Бачу скульптури — він поруч.
Софія Дзиндра вже 10 років є одноосібним керівником музею
“
Михайло Дзиндра відчував вину за те, що покинув Україну.
Громадянство скульптора залишилося американським, але в душі Михайло Дзиндра був і залишився українцем.
Всі сподівання скульптор покладав на молоде покоління і вірив, що хтось та й оцінить його повернення.
“
Я люблю усі скульптури, адже і Михайло їх всі любив. А ті, які йому не подобались, одразу ж розбивав. Коли найкращі скульптури Михайла були виставлені у Львові на проспекті Шевченка кілька років тому, їх потрощили ломом на шматочки. Він плакав як дитина.
Усі скульптури зроблені з будівельної сітки та цементу.
“
Скульптура "Духи, що танцюють", яка спочатку розташовувалась поруч з нашою хатиною, теж була кілька разів пошкоджена.
Софія Дзиндра любить музей. За власні кошти ремонтує дах та стіни.
Зараз пані Софія намагається власними силами оживити музей. Робить виставки молодих митців, дні музею, майстер-класи. Готує концерт до 95-річчя скульптора.
“
Не всім є можливість заплатити за квитки в такий важкий час, тому концерт безкоштовно. Може, хто й з Брюховичів зайде. Тут сидять такі багаті люди, з мішками грошей, і ніколи не заходять. А квиток в музей — 15 гривень.
МУЗЕЙ — це моє життя!
Анна Дорожко, Аліна Журбенко
